А можливо чорні й не були абсолютним злом? Міняйте фільтри, пані та панове, ми продовжуємо рух радіоактивними руїнами столиці альтернативної Радянщини – Москви. Сьогодні продовжимо цикл статей про негативні наслідки винаходу розщеплення атома й поговоримо про сіквел Metro 2033 Redux – гру “Metro Last Light Redux”. Тож якщо ви не читали нашу попередню статтю – ТУТ, то рекомендуємо, адже як і самі ігри, їх історія створення і сюжет ці статті неодмінно зв’язані і особливого сенсу читати цю без попередньої не буде. 

Почнімо, як завжди, з загальної інформації. Metro Last Light Redux – гра українського розробника “4A Games” з постапокаліптичною тематикою.  Ця гра – ремейк оригінальної Metro Last Light, що НЕ заснована на сіквелі романа Дмитра Глуховського на відміну від 2033. Навпаки – вона є продовженням звичайної кінцівки Метро 2033.

Зміст

1. Сюжет
2. Кінцівка: звичайна та альтернативна, як їх отримати
3. Зміни в порівнянні з оригіналом
4. Історія розробки
5. Висновки 
6. Суб’єктив, рекомендації щодо проходження

Сюжет

Обережно! Адже, як і в першій статті, в цій статті будуть спойлери на сюжет: його буде детально розписано нижче, тож якщо хочете насолодитися грою, то спочатку зіграйте, пройдіть і повертайтеся сюди за роз’ясненнями сюжету, історією створення та суб’єктивом із рекомендаціями щодо проходження, сподіваюсь, що він здасться вам цікавим.

Сюжет “Metro: Last Light Redux”, як я вже сказав вище, НЕ відповідає сюжету роману “Метро 2034” Дмитра Глуховського. Він має зовсім іншу історію, хоч і є продовженням Metro 2033. Ремейк від оригіналу сюжетом не відрізняється.

Дія розпочинається після звичайної кінцівки Метро 2033, коли Артем все ж таки знищує гніздо Чорних (вороже налаштованих до людей, на думку самих людей, надсильних істот). Зима нарешті скінчилась, почалась весна. “Спарта”, організація, що зобов’язалась захищати Метро всіма можливими шляхами, заснувалась у військовому бункері Д-6. Для гравця все починається з того, що Хан (читайте першу статтю 🙃) пробирається до бункеру та будить Артема, який бачить нічний кошмар. Він розповідає, що знищення цивілізації Чорних – найбільша помилка, він щойно був на їх гнізді і бачив там одного з них – дитину Чорного. Разом вони просять Мельника, аби той відпустив їх на попелище нової цивілізації, полковник погоджується, але забороняє Хану допомагати і відправляє разом з Артемом нову героїню – Анну, найкращу снайперку Ордена. Мельник не повірив розповідям Хана і надав групі інше завдання: Їх мета тепер – знищити чорного. Йдучи з бункера можно почути, як полковник Мельник також віддає іншим бійцям наказ щодо знаходження Лісницького, що вкрав смертельний вірус зі складу Д-6 і зник, а сам працює на Червоних.

Анна й Артем приходять на попелище, де Анна займає снайперську позицію, а головний герой відправляється шукати Чорного. Разом вони знищують декілька мутантів і помічають дитинча Чорних. Артем починає його переслідувати і навіть наздоганяє, але “монстр” виявився не таким вже й простим і вирубає Артема. На звуки пострілів приходять фашисти та беруть в полон бійців Ордену.

Артем приходить до тями вже в полоні і знайомиться з ще одною випадковою людиною, яка вестиме його коридорами Метро і поверхнею, мабуть Артема дуже полюбляє доля, адже НЕ головні герої в цій серії ігор зазвичай гинуть від радіації або ж їх просто загризають монстри. Тим не менш повернемось: Артем зустрічає розвідника з Червоної Лінії, влада на якій належить комуністам, разом вони біжать з полону, дізнавшись що малюка Чорного продали торговцю з Ганзи, що означає, що тепер він міг бути де завгодно, адже Ганза – найбільша торгівельна держава. Павло – червоний розвідник разом з Артемом вибираються на Тверську на виступ фюрера. Під шумок паніки після пострілу Павла вони біжать до мотодрезини, але Павло знов потрапляє в полон. Артем знов його рятує, вони біжать через катакомби і опиняються на поверхні. Там вони знаходять протигази та йдуть до впавшого літака. Прийшовши туда, вони бачать галюцинації і Артем знов витягує Павла з того світу, одягнувши на нього протигаз. Разом вони дістаються Театральної, де їм відкривають гермобрами і знищують переслідуючих сталкерів мутантів. 

На Театральній вони дивляться виставу у Великому Театрі і Павло пропонує випити за виживання. І яка ж неочікуваність, хто ж знав, що червоний розвідник виявиться зрадником??? От ви знали? Ні? От і Артем не знав. Артему підмішують снодійне в напій і знов беруть в полон. На шляху до абєз’янніка сирота також дізнається, що “товариш” Лісницький таки дістався Червоної Лінії із викраденим смертельним вірусом. Артема допитують щодо чорних, генсек компартії Метро знущається над Артемом, показуючи сину приклад “роботи з людьми”. Очевидно, що такий метод не працює і Артему вводять ін’єкцію “сироватки правди”. Коли головний герой (чесно, слова “Артем” в цій розповіді стало так багато, що я вже не певен, де в його імені ставити наголос та як правильно його писати) нарешті повертається до тями (вдруге і не востаннє за всю гру!), то його звільняє син генсека – Леонід. Він не погоджується з поглядами батька і зжалюється над Артемом. Спартанець тишком-нишком вибирається з станції. Нарешті покинувши території комуністів, Артем потрапляє до старого знайомого – Андрія Коваля, який допомагає Артему дрезиною. Артем переслідує Павла: дістається затопленого тунелю, губить дрезину і потрапляє на “Венецію” – станцію заповненою бандитами. Після підслуханої розмови в борделі Артем зненацька настигає Павла. Також він дізнається, що Чорний тепер на Жовтневій, але Павлу везе і йому вдається услизнути. Тепер для Артема важливо повідомити про це своїм. Пройшовши крізь болота, він дістається єдиного аванпосту рейнджерів на поверхні – церкви, де його зустрічає Анна. В цей момент в храм вривається Лісницький разом з іншими комуністами і вбиває бійців Ордену, Анну бере в полон для перемовин із самим Полісом і біжить через катакомби на Жовтневу. Звісно ж, що Артему повезло вижити. Він відправляється по слідах Лісницького. Воюючи з черговим мутантом, він падає до печери, ґрунтові води виносять Артема до технічного тунелю поруч із Жовтневою.

Потрапивши на колись досить багату Жовтневу, Артем дізнається що станцію заражено вірусом, що розповсюдили Червоні і надіслали сюди свої ж підрозділи для “допомоги”. Артем рятує Анну, але губить Лісницького. Разом вони потрапляють до карантину, обидва здорові, але Анна поранена, тому Артем мусить йти сам. Він зустрічається з Ханом. Тепер вони йдуть до Річки Долі, де знаходять потенційну локацію Чорного. Вони знов опиняються в потрібний час в потрібному місті: група розділяється, Хан і Ульман (один з бійців Ордену, читайте першу статтю) йдуть до Полісу, а Артем встановлює контакт з Чорним. На меті двох сиріт – Артема і Чорного теж стоїть дістатись Поліса, вони йдуть по поверхні, на шляху перетинаючись з Лісницьким та Павлом. Обидвох Артем важко поранить, через деякий час і бійку з великою ведмедецею вони все ж дістаються Кутаф’євої вежі, де зустрічаються з Ханом і Мельником. Чорний показує, що, виявляється, він не єдиний і у нього є родичі, сховані в метро. Вони домовляються, що якщо дитинча допоможе, то Мельник відкриє двері до родичів Чорного. Під час перемовин Чорний проникає до пам’яті генсека Москвина і показує, що всі його розповіді про мир – брехня. Виявляється, весь цей час Корбут, генерал армії, маніпулював Москвином. Становиться зрозуміло, що Москвин – маленький гвинтик в великому плані червоних по знищенню всього метро.

Підрозділ Мельника разом із усім бункером Д-6 приймають останній бій проти червоних, але їх надто багато. Спартанці програють і Корбут вривається до останнього посту оборони. Але бункер було заміновано, Артем тягнеться до вимикача і … кінцівка.

Кінцівки та як їх отримати

В грі є дві кінцівки. Вони залежать від ваших дій, адже в грі є прихований параметр моралі, що зростає або знижується залежно від дій гравця. 

Альтернативна кінцівка

Альтернативна кінцівка в грі – погана. В ній Артем вмикає детонатор і знищує весь бункер разом з Корбутом, Червоними та побратимами. Після цього гравцю показують Анну, що розповідає хлопцю про подвиг Артема. Чорні пішли, але вони повернуться…

Щоб отримати Альтернативну кінцівка, достатньо поводити себе, м’яко кажучи, як бидло: вбивайте всіх ворогів (навіть тих, що здались), не допомагайте жебракам, крадіть речі прямо під носом у власників, вирішить долі Морозова і Лісницького, вбивши їх, коротше веселіться по повній.

Мушу зазначити, що, хоч Метро це й про виживання, але гра спокійно дає можливості вбивати майже всіх. Боєприпасів вистачить.

Звичайна кінцівка

Звичайна кінцівка в грі – позитивна. В ній маленькій Чорний зупиняє Артема перед застосуванням динаміту, Чорні приголомшують Корбута і підрозділи Червоної армії. Більшість спартанців все ж гине, але Мельник виживає і тепер керує Полісом. Чорні все ж йдуть, та обіцяють повернутись…

Щоб отримати хорошу кінцівку необхідно:

• Давати жебракам гроші
• Проходити рівні в стелс-режимі, не вбивати ворогів
• Слухати історії місцевих
• Подивитися всі видіння на рівні Мертве Місто
• Повернути іграшкового ведмедя на “Венеції” дитині (його ви можете виграти в тирі)
• Дати гроші старику на інсулін на рівні “Карантин”
• Врятувати жінок та дітей на рівні “Бандити”
• Зберегти життя Морозову і Лісницькому
• Не вбивати мутантів під час подорожі по поверхні з маленьким Чорним.
• Досліджувати всі приховані приміщення на рівнях

Можливо вам здається, що тут “надто багато” хороших справ або ж їх складно зробити, але насправді гра сама надає нам всі ці можливості під час сюжету. Якщо ви будете уважненько досліджувати кожний рівень, то ви точно не пропустите жодну з можливостей і тоді єдине, що залишиться – проходити рівні хоч трохи тихіше, не влаштовуючи різанину.

Звісно ви можете заздалегідь дізнатися яка на вас чекає кінцівка. Прямо перед останнім боєм дитя Чорних промовляє “Якщо ви програєте, то буде погано для всіх? Тоді…”

Якщо почуєте “… я попрошу їх допомогти” – хороша кінцівка. 

Якщо ж “… я мушу врятувати своїх. Ти хороший, Артем”, то можно сказати, що Чорний зіронізував, ні краплі ви не хороший та на вас чекатиме погана кінцівка.

Але особливого сенсу в цьому нема, адже щось змінити вже буде неможливо

Зміни порівняно з оригіналом

Загалом – змін зовсім не багато. Основна – в гру включені всі 4 DLC, що були присутні в оригіналі. Інше: прибрані баги і помилки в грі, що могли “зламати” її

Історія розробки

Так як Редакс це все ж ремейк, то я краще розповім про створення оригінальної Last Light. Це буде більш логічно і виправдано. 

Гра розроблена “4A Games”,  над нею працювало більше 80 людей. Більшість ідей для гри було придумано, а пізніше і реалізовано саме творчою студії, адже сюжет гри не відповідає книзі Метро 2034. Тим не менш Дмитро Глуховський все ж таки брав участь у розробці відеогри. Початком гри стала саме погана кінцівка Метро 2033, бо розробники вважали, що вона могла запропонувати цікавий старт історії для сіквела. Основною задачею для студії стало залишити гравцям все те, що їм сподобалось в Метро 2033 і покращити це, а також – додати нове. Другою задачею стало змусити гравців відчувати себе не по собі, коли вони грали, відчувати себе вразливими та схвильованими (спойлер: у них вийшло). 

Ласт Лайт побудована на пропрієтарному двіжку, створеному 4A Games. Команда працювала над покращенням освітлення та системи знищення об’єктів. 

Видавцем гри стала THQ, але вони, як зазначає минулий президент компанії, зовсім не допомагали 4A Games. Також Джейсон Рубін зазначив, що українська студія розробки мала багато технічних проблем. Наприклад: офіс 4A Games банально замерзав через постійні відключення електроенергії, запропоновані студії гроші були дуже малі, а їх робочій простір був надто маленьким для всіх працівників.

Тим не менш у 4A Games все ж таки вийшло створити гру, що успішно отримала високі оцінки від критиків і, що було набагато важливішим, інтерес гравців.

Висновки

Metro Last Light Redux – хороша гра. Вона однозначна варта проходження, якщо ви пройшли Метро 2033. Сюжет заслуговує на увагу. Ви неодноразово думатимете про нього і обговорюватиме його з друзями. В грі відсутні баги, що ламали б її, вона також абсолютно проходима з першого разу. Вам не доведеться проходити один і той же рівень по 10 разів, бо він “надто складний”. Інтелект ворогів в грі, як для року 2014, зовсім непоганий, він змінився порівняно з оригіналом. Пасхалки – досить цікаві та їх варто пошукати. 

Суб’єктив

Для мене ця гра стала відмінним продовженням 2033 Redux. Я не відчув, якогось кордону між цими двома проєктами, особисто я багів взагалі не побачив. Ця гра здається менш атмосферною ніж 2033, адже у Артема є набагато більше ресурсів. На моменті ви відчуєте, що монстри підземелля вам майже не страшні і ви можете спокійно витрачати на них патрони, адже знаєте, що знайдете ще. В цій грі бос-файти стали частіше, ніж в 2033, але інтелект, як для босів, досить тупий: бос повільно знаходить точку звідки тебе атакувати, а потім просто біжить і атакує, що робить ухилення досить легким (по факту ти просто відскакуєш). 

Не зважаючи на деякі нюанси, мені гра однозначно сподобалась.